?

Log in

No account? Create an account
Наш Ілліч - DADAKINDER magazine [entries|archive|friends|userinfo]
TRANSGRESSIONS & SPACESHIPS

SWITCH TO  |  INTERNATIONAL MODE  ]
userinfo  |  organizmo  ]
archive  |  memory  ]

Links
[1| ( eyez ) ( genitalz ) ( religulous ) ( futura ) ( 1984 ) (violenz) (drugz) (personal) ( quotez ) ]
[2| MANIFESTO / TXT / FACEBOOK / TWITTER / MASHARIK / LIB / RSS / DONATE ]

Наш Ілліч [May. 22nd, 2007  |  09:26 pm]
TRANSGRESSIONS & SPACESHIPS
[Tags|]

Очень неожиданная колонка поэта «с лептопом на яйцах» Андрея Бондаря (bndr_ndrj) в газете «24» (под редакционным оком Юрисимо фон Володарускас (alimych), посвященная уточке и моему искреннему, птичьему писька-инфантилизму.


photo by masharova (tashhh)


Цю колонку мав написати Анатолій Ульянов. Але з певних причин накурився і не написав. Тому це зроблю я. До речі, ви знаєте хто такий Анатолій Ульянов? І, якщо знаєте, то чесно скажіть, чи любите його так, як люблю його я?

Насправді любити його непросто. Легше його ненавидіти, як це роблять сотні, а може, й тисячі культурно-заклопотаних українських людей. За те, що він російськомовний, вульгарний, крикливий, що він наїжджає, обзиває, лає і говорить неприємності. Навіть за те, що він на своєму ультрасучасному сайті він насмілюється всіх нас повчати. Але найбільше Ульянов допікає всім тим, що «забагато на себе бере».



Ульянов надмірний. По-дитячому заслинившись від захвату, він дозволяє собі назвати Сердючку Богом на землі. Всіх наліво і направо обзиває «котиками» і «песиками». Передруковує шокуючі арт-фото на межі порно. Створює екзотичні концепції. Виявляє дивовижну медійну активність… Цих його культурницьких подвигів вистачило б на десять щиро-українських ҐУЛАҐів, бо ніхто собі в цій країні не дозволяє так нахабно переступати межі і так завзято «плювати на папу».

Під «папою» тут розуміється вся система патерналістських і консервативних цінностей а, головне, поведінково-звичаєвих комплексів нашої культури, котрі принципово не влаштовують молодого максималіста. Мені це в Ульянові страшенно імпонує. Мабуть, тому, що цей молодий негідник наважується сказати те, що міг свого часу сказати я, але чомусь не сказав. Чи від страху, чи від ліні, але не сказав. Тому, як кажуть сьогодні, – респект.

Воює він пристрасно. Іноді цілком по-дитячому, але завжди категорично і до першої віртуальної крові. Змагаючись зі смердючими доктринами, він часто-густо потрапляє в пастки якихось дивовижних за своєю еклектичністю конструктів. Причому першою його починає зраджувати стилістика, яка часто скочується в сюсю-інфантильність з елементами зоологічного дискурсу. Розсипаючи зоометафори і «слюні-пісі-сісі» у десяти статтях, ще можна когось здивувати. Але вже на двадцятому матеріалі починається зашкалювання і перебір. І культурний революціонер Ульянов перетворюється на набридливого консерватора від «писек-уточек», які монотонно кочують з тексту в текст і вбивають мого улюбленого українського критика культури.

Я хочу, щоб «уточка» нарешті стала «качуром».

Автор - Андрій Бондар
linkReply

Comments:
[User Picture]From: dadakinder
2007-05-22 09:56 pm (UTC)
человек был извлечен из штанов. или не человек. но птичка желтая точно. ага
(Reply) (Parent) (Thread)